ПРОЕКТУВАННЯ УРОКІВ МАТЕМАТИКИ НА ОСНОВІ ДІЯЛЬНІСНОГО ПІДХОДУ

Проектування уроків математики, які базуються на діяльнісному підході             

Головним напрямком педагогічної діяльності автора досвіду є розвиток математичної компетентності учнів шляхом впровадження діяльнісного підходу до навчання математики, який передбачає постійне включення учнів до різноманітних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну її спрямованість.

Головною метою діяльнісного підходу до навчання є розвиток особистості дитини на основі навчальної діяльності. Задача вчителя – створення умов, які спонукають самостійну діяльність учнів та підвищують їх пізнавальну активність.  Характерною рисою технології діяльнісного метода навчання є здібність учня проектувати майбутню діяльність, бути її суб’єктом.

Автор досвіду вважає, що розвиток особистості в системі освіти здійснюється, насамперед, через формування універсальних навчальних дій. Універсальні навчальні дії – головна складова діяльнісного підходу у навчанні.

Рис.2 Види універсальних навчальних дій

В практичній діяльності автор досвіду використовує типологію уроків, які існують  в дидактичній системі діяльнісного метода:

-      уроки « відкриття» нового знання;

-      уроки рефлексії;

-      уроки загальнометодологічної спрямованості;

-      уроки розвивального контролю.

Основні етапи уроку в технології діяльнісного підходу, які використовує автор досвіду це:

-         створення вчителем проблемної ситуації;

-         прийняття учнями проблемної ситуації;

-         спільне виявлення проблеми;

-         керування вчителем пошуковою діяльністю;

-         самостійний пошук учнями;

-         обговорення результатів.

Відповідно типу уроку автор досвіду визначає формування тієї чи іншої навчальної дії в структурі навчальної діяльності, які сприяють розвитку  математичної компетентності. Розглянемо проектування різних типів уроків математики на основі діяльнісного підходу, розроблених автором досвіду:

1)           Урок «відкриття» нового знання.

Діяльнісна мета: формування вмінь реалізації нових способів дій.

Змістовна мета: формування системи математичних понять.

При вивченні нової теми навчальний матеріал автор досвіду подає блоком, що дає можливість реалізувати попереджувальне навчання і збільшити час для творчої та дослідницької діяльності учнів. Календарне планування вчителя розроблено відповідно до блочного викладання предмету.

На етапі самовизначення (мотивації) до діяльності автор досвіду створює умови для виникнення внутрішньої потреби включення до діяльності. Через позитивне ставлення учнів до математичної діяльності, пізнавальний інтерес здійснюється формування мотиваційного компоненту математичної компетентності.  Для цього використовуються певні мотиваційні прийоми:

-     «Здивуй» - створення проблемної ситуації ;

-     «Практичність теорії» - введення практичного завдання, корисність вирішення якого очевидна дітям;

-        «Дерево цілей» - колективна постановка цілей уроку;

-        «Відстрочена відгадка» - на початку вивчення теми учням пропонується загадка (або незвичайний факт), відгадка до якої буде відкрита наприкінці вивчення теми;

- «Профі» - пояснення практичного застосування теми відповідно до потреб майбутньої професії учня;

- «Історична довідка», «Чи знаєте ви, що…?»- використання цікавого історичного матеріалу, життєвих фактів.

Наприклад, при вивченні в 9 класі теми «Властивості квадратичної функції» учню знайомляться із стародавньою «задачею Дідони», яка вважається першою екстремальною задачею, та повідомляю учням, де їм знадобиться знання цієї теми. Після такої мотивації учні починають активно працювати з додатковою літературою, а один із учнів обрав темою своєї дослідницької роботи МАН «Застосування властивостей квадратичної функції» (додаток №5) 

  Основною метою етапу актуалізації опорних знань і фіксації ускладнень в діяльності є підготовка мислення  учнів і усвідомлення ними потреби до побудови нового способу дій.

Для актуалізації опорних знань, необхідних для побудови нового способу дій, використовуються наступні прийоми: «Мозковий штурм», «Так-ні», «Знайди зайве», «Закінчи речення», «Лови помилку», «Асоціативний кущ» та інші.

Вивчення нового матеріалу автор досвіду здійснює в формі евристичної бесіди, в ході якої, спираючись на раніше розв’язані задачі, виділяється змістовна  область матеріалу, який включається, створюється орієнтовна система дій, відбувається розв’язання поставленої навчальної задачі. На цьому етапі використовуються елементи проблемного навчання, пошукового та дослідницького методів. Викладання нового матеріалу автор досвіду веде з обґрунтуванням всіх теоретичних фактів, доведенням теорем, встановленням зв’язків з раніше вивченим матеріалом, надання зразків розв’язання практичних задач.  Після розбору теоретичного матеріалу блоку  учням пропонується скласти опорний конспект або блок-схему вивчення цієї теми (прийом «Своя опора»).

Основною метою первинного закріплення навчального матеріалу є засвоєння учнями нового способу дій. Для реалізації цієї мети учням запропоновується самостійна робота з коментуванням рішення. На цьому етапі можна використовувати парну, групову та індивідуальну форму навчання. Необхідно організувати перевірку по еталону, проаналізувати помилки та їх причини, перевірити своє уміння застосовувати новий навчальний зміст в типових ситуаціях, організувати рефлексію засвоєння нового способу. Важливим моментом на цьому етапі, вважає автор досвіду, є створення ситуації успіху.

2)  Уроки рефлексії.

Діяльнісна мета: формування в учнів здібностей до виявлення причин ускладнень і корекції особистих дій.

Змістовна мета: закріплення  та корекція вивчених способів дій – математичних понять, алгоритмів.

На уроках рефлексії відбувається закріплення побудованих над предметних знань, формування практичних умінь та навичок.

Завдання обов’язкового рівня (опорні задачі)  автор досвіду пропонує учням у вигляді:

- різноманітних видів усної лічби,

- математичного та геометричного диктантів;

- задач за готовими малюнками;

- тренажерів з різних тем;

- тестів (додаток № 2).

Завдання  завжди пропонуються із самоперевіркою або взаємоперевіркою.

На уроках рефлексії використовуються такі форми навчання: фронтальна, індивідуальна, парна, групова ( прийоми «Навчаючи вчуся», «Ажурна пилка» та інші).

Велику увагу в своїй роботі автор досвіду приділяє розв’язуванню на уроках математичних задач із практичним змістом, пов’язаних із застосуванням  математики в інших науках. Головна ідея – максимально розкрити перед учнями спектр застосування математичних знань. Учні с зацікавленістю сприймають та розв’язують задачі практичного змісту (додаток №6). 

Наприклад, в 8 класі при вивченні теми «Квадратні рівняння» автор досвіду показує учням, що важливо вміти розв’язувати абстрактні задачі, тому що кожна абстрактна задача може бути моделлю деяких практичних задач.

1.  Розв’язати рівняння x²-58x+480=0.

2.  Маємо матеріал для будівництва паркана завдовжки 116 метрів. Чи вистачить матеріалу для того, щоб загородити парканом загін для качок на птахофермі, площею 4,8 а?

Друга задача з практичним змістом за структурою належить до задач на знаходження чисел за їх сумою та добутком, розв’язування якої зводиться до розв’язування задачі №1.

   3) Урок загальнометодологічної спрямованості.

Діяльнісна мета: формування в учнів здібностей до узагальнення та систематизації вивченого матеріалу та здібностей до навчальної діяльності.

Змістовна мета: виявлення теоретичних основ розвитку змістовно – методологічних напрямків курсу математики та побудова узагальнених норм навчальної діяльності.

На цьому уроці вимагається застосування отриманих знань, оволодіння новими прийомами та методами, засвоєння нових математичних фактів.       Головною метою роботи є формування конструктивних умінь; оволодіння загальними підходами щодо пошуку способів розв’язування запропонованих задач.

   Урок  побудови системи знань передбачає уявлення даної теми в системі курсу математики, тобто зв'язок між новою темою і раніше отриманими знаннями.

На уроках цього типу автор досвіду використовує такі інтерактивні прийоми:

- «Дерево розв’язків» - одна задача розв’язується декількома способами, кожний спосіб аналізується. Пошуки  різних способів розв’язування задач – важливий засіб розвитку творчого мислення учнів. Пошук іншого розв’язання – це цікава робота, що вимагає знань усіх розділів шкільної математики. Крім того, це можливість повторити  пройдений теоретичний матеріал.

 - Творчі роботи учнів (написання казок, віршів, складання кросвордів, створення учнівських презентацій).

4) Урок розвивального контролю.

Діяльнісна мета: формування в учнів здібностей до здійсненню контрольної функції.

Змістовна мета: контроль та самоконтроль вивчених математичних понять та алгоритмів. 

Для проведення уроку розвивального контролю автор досвіду використовує різні форми:

      - усний залік у формі бесіди;

      - письмова залікова робота;

      - комбінований теоретично – практичний залік;

      - залік с елементами семінару;

      - залік – захист практичних робіт з усним опитуванням.

До типології уроків можна включити уроки “творчості” (плавний перехід від урочної діяльності до позаурочної), які проводяться в нестандартній формі (конкурси, змагання , конференції, захист проектів та  інші) (додаток №3)

Отже, організація занять з математики на основі діяльнісного підходу  забезпечує формування в учнів математичної компетентності, яка виявляється в бажанні виконувати пізнавальні завдання, самостійно розмірковувати, прагнути до дослідницької діяльності.

Набутий досвід свідчить, що підвищення ефективності навчання та мотивації  учнів до вивчення предмету, набуття учнями предметних компетентностей, розвиток особистісних якостей належить саме застосуванню на уроках сучасних форм і методів навчання.